...Ідолею стала пісня
25 липня 2007. Розмістив: Admin
[
right]
„Ну що б, здавалося слова...
Слова та голос — більш нічого.
А серце б'ється - ожива,
Як їх почує!.. Знать, од Бога
І голос той, і ті слова
Ідуть між люди!.."
Тарас Шевченко[/right]
Так уже повелося, що де б ми не були, в які краї не занесла б доля українців - вони стараються зберегти свої звичаї, мову і, звичайно, пісню. Бо хто раз пізнав красу цієї пісні, цієї мови - не зможе вже її забути ніколи.
Справжнім Божим дарунком для шанувальників української пісні є талант молодої співачки Олі Яловенко. Вже неодноразово тішить вона своїм чудовим, багатим голосом нашу громаду в Детройті. Нещодавно, в травні Оля мала два виступи присвячені Дню Матері: 6 травня у храмі Покрова Божої Матері та 17 травня в Українському Селі.
Хотілося б у цій статті розповісти нашим читачам про життєвий та творчий шлях молодої, але так щедро обдарованої Богом, талановитої співачки.
Оля Яловенко народилася у 1987 році у мальовничому Прикарпатті в місті Івано-Франківську. З раннього дитинства у її домі лунали звуки музики. Мати Олі, Галина Яловенко, вчителька музики по класу фортепіано, завжди старалася зацікавити доньку, привідкрити їй двері в чарівний світ музики. Коли Олі виповнилося п'ять років, мама вперше відвела її до музичної школи. І з того часу музика стала для дівчинки невід'ємною частиною її життя.
Протягом навчання у музичній школі Оля щодня годинами займається грою на фортепіано, часто приймає участь у шкільних конкурсах та концертах. В 2002-му році вона на відмінно закінчує музичну школу та поступає в школу мистецтв на вокальне відділення.
Останні два роки навчання в школі №23, що в Івано-Франківську, Оля веде активну творчу діяльність. Вона приймає участь у конкурсах: „Таланти землі Галицької", „Зорепад талантів", „Прикарпатські соловейки", „Зорепад". На кожному з цих конкурсів Оля виборює призові місця та гран-прі. В 2003 році Оля стала призером конкурсу ім. Миколи Лисенка, де членом журі був правнук митця Микола Віталійович Лисенко. Ще одним важливим конкурсом у житті З молодої співачки став міжнародний конкурс ! „Срібний дзвін", який відбувся в 2005 р. у місті Ужгороді. На цьому; конкурсі високо оцінила талант Олі народна артистка Ураїни Гізела Ципола.
На останньому році в школі перед Олею запитання: „Де продовувати навчання далі? Яку професію здобувати?" Оскільки навчання старша сестра пішла шляхом матері і стала вчителькою музики, то батьки порадили молодшій доньці обрати професію економіста. Протягом року Оля ходить на підготовчі заняття до Технічного Університету Нафти і Газу. Але співати все я продовжує. Багато часу проводить ] студії звукозапису, де записує ряд пісень. Знайомства з МІСЦЄВИМР композиторами Світланою Гричко, Тетяною Ралько, Лесею Соболевською та поетесою Любов'ю Зоріною переростають в плідну співпрацю, дають можливість реалізувати творчі задуми. Поміж цим Оля щонеділі співає у церковному хорі „Осанна". Думка стати професійною співачкою ніколи не залишає її. І тоді дівчина з довірою звертається до Господа: під час прощі до відпустового місця Зарваниці вона переконується у правильності свого вибору, відчуває всім серцем, що дарувати людям свій спів - це покликання її життя.
2004 році Оля стає студенткою інституту мистецтв Прикарпатського Університету імені Василя Стефаника. Навчається по спеціальності класичного вокалу у відомого на Прикарпатті музичного керівника Михайла Стефанюка, який стає їй не тільки учителем, а й наставником і другом.
В травні 2006 року Оля з батьками переїздить у Сполучені Штати Америки. І тут, за нових обставин, успішно продовжує свою творчу діяльність. Відкриває для себе молодіжну організацію „Молоді Українці Разом" (МУР) і вже в липні, на святі Івана Купала організованого спільно з організацією „Нова хвиля", співає на оселі „Київ". Трохи згодом - ще один виступ в Українському Культурному Центрі з нагоди дня Незалежності України.
26 листопада 2006 року Оля Яловенко дає свій сольний концерт, а зібрані кошти ($602) передає на будівництво Патріаршого Собору у Києві.
Молода співачка зізнається, що глибоко вражена тим, як тепло сприймає її публіка: після кожної пісні звучать щирі оплески і завжди Оля залишає сцену з букетами квітів - виразом вдячності та любові шанувальників її молодого таланту. Особливу вдячність Оля відчуває до своєї мами - Галини Яловенко, яка є для неї і другом, і порадницею, і вчителькою. Пані Галина є акомпонематором на всіх концертах доньки, допомагає їй у виборі пісень, а також сценічного іміджу.
В репертуарі Олі переважають ліричні українські пісні, також вона виконує класичні твори відомих композиторів. Співає не лише українською, а й російською, англійською та італійською мовами. В подальших планах Олі - запис СD-диску з новими піснями.
Ми ж бажаємо Олі успіху на її творчому шляху і запрошуємо спонсорів та меценатів підтримати молоду співачку та нашу українську пісню.
Олена Устюжанцева
right]„Ну що б, здавалося слова...
Слова та голос — більш нічого.
А серце б'ється - ожива,
Як їх почує!.. Знать, од Бога
І голос той, і ті слова
Ідуть між люди!.."
Тарас Шевченко[/right]
Так уже повелося, що де б ми не були, в які краї не занесла б доля українців - вони стараються зберегти свої звичаї, мову і, звичайно, пісню. Бо хто раз пізнав красу цієї пісні, цієї мови - не зможе вже її забути ніколи.
Справжнім Божим дарунком для шанувальників української пісні є талант молодої співачки Олі Яловенко. Вже неодноразово тішить вона своїм чудовим, багатим голосом нашу громаду в Детройті. Нещодавно, в травні Оля мала два виступи присвячені Дню Матері: 6 травня у храмі Покрова Божої Матері та 17 травня в Українському Селі.
Хотілося б у цій статті розповісти нашим читачам про життєвий та творчий шлях молодої, але так щедро обдарованої Богом, талановитої співачки.
Оля Яловенко народилася у 1987 році у мальовничому Прикарпатті в місті Івано-Франківську. З раннього дитинства у її домі лунали звуки музики. Мати Олі, Галина Яловенко, вчителька музики по класу фортепіано, завжди старалася зацікавити доньку, привідкрити їй двері в чарівний світ музики. Коли Олі виповнилося п'ять років, мама вперше відвела її до музичної школи. І з того часу музика стала для дівчинки невід'ємною частиною її життя.
Протягом навчання у музичній школі Оля щодня годинами займається грою на фортепіано, часто приймає участь у шкільних конкурсах та концертах. В 2002-му році вона на відмінно закінчує музичну школу та поступає в школу мистецтв на вокальне відділення.
Останні два роки навчання в школі №23, що в Івано-Франківську, Оля веде активну творчу діяльність. Вона приймає участь у конкурсах: „Таланти землі Галицької", „Зорепад талантів", „Прикарпатські соловейки", „Зорепад". На кожному з цих конкурсів Оля виборює призові місця та гран-прі. В 2003 році Оля стала призером конкурсу ім. Миколи Лисенка, де членом журі був правнук митця Микола Віталійович Лисенко. Ще одним важливим конкурсом у житті З молодої співачки став міжнародний конкурс ! „Срібний дзвін", який відбувся в 2005 р. у місті Ужгороді. На цьому; конкурсі високо оцінила талант Олі народна артистка Ураїни Гізела Ципола.
На останньому році в школі перед Олею запитання: „Де продовувати навчання далі? Яку професію здобувати?" Оскільки навчання старша сестра пішла шляхом матері і стала вчителькою музики, то батьки порадили молодшій доньці обрати професію економіста. Протягом року Оля ходить на підготовчі заняття до Технічного Університету Нафти і Газу. Але співати все я продовжує. Багато часу проводить ] студії звукозапису, де записує ряд пісень. Знайомства з МІСЦЄВИМР композиторами Світланою Гричко, Тетяною Ралько, Лесею Соболевською та поетесою Любов'ю Зоріною переростають в плідну співпрацю, дають можливість реалізувати творчі задуми. Поміж цим Оля щонеділі співає у церковному хорі „Осанна". Думка стати професійною співачкою ніколи не залишає її. І тоді дівчина з довірою звертається до Господа: під час прощі до відпустового місця Зарваниці вона переконується у правильності свого вибору, відчуває всім серцем, що дарувати людям свій спів - це покликання її життя.
2004 році Оля стає студенткою інституту мистецтв Прикарпатського Університету імені Василя Стефаника. Навчається по спеціальності класичного вокалу у відомого на Прикарпатті музичного керівника Михайла Стефанюка, який стає їй не тільки учителем, а й наставником і другом.
В травні 2006 року Оля з батьками переїздить у Сполучені Штати Америки. І тут, за нових обставин, успішно продовжує свою творчу діяльність. Відкриває для себе молодіжну організацію „Молоді Українці Разом" (МУР) і вже в липні, на святі Івана Купала організованого спільно з організацією „Нова хвиля", співає на оселі „Київ". Трохи згодом - ще один виступ в Українському Культурному Центрі з нагоди дня Незалежності України.
26 листопада 2006 року Оля Яловенко дає свій сольний концерт, а зібрані кошти ($602) передає на будівництво Патріаршого Собору у Києві.
Молода співачка зізнається, що глибоко вражена тим, як тепло сприймає її публіка: після кожної пісні звучать щирі оплески і завжди Оля залишає сцену з букетами квітів - виразом вдячності та любові шанувальників її молодого таланту. Особливу вдячність Оля відчуває до своєї мами - Галини Яловенко, яка є для неї і другом, і порадницею, і вчителькою. Пані Галина є акомпонематором на всіх концертах доньки, допомагає їй у виборі пісень, а також сценічного іміджу.
В репертуарі Олі переважають ліричні українські пісні, також вона виконує класичні твори відомих композиторів. Співає не лише українською, а й російською, англійською та італійською мовами. В подальших планах Олі - запис СD-диску з новими піснями.
Ми ж бажаємо Олі успіху на її творчому шляху і запрошуємо спонсорів та меценатів підтримати молоду співачку та нашу українську пісню.
Олена Устюжанцева