Ольга Яловенко народилася у 1987-му році у мальовничому Прикарпатті, в місті Івано-Франківську. З раннього дитинства у домі лунала музика. Мати Олі, Галина Яловенко, вчителька музики по класу фортепіано, всілякими засобами заохочувала свою доньку до музики. У п'ять років вона відвела Олю до музичної школи, де її зустріла вчителька і запитала: «Олю, ти хочеш грати на фортепіано?». З того моменту музика стала для неї невід’ємною частиною її життя. Під час навчання у музичній школі Оля годинами займалася грою на фортепіано, брала участь у шкільних конкурсах та концертах. В 2002-му році дівчина закінчує на відмінно музичну школу та поступає в школу мистецтв на вокальне відділення.
Останні два роки навчання в школі №23, що в Івано-Франківську, Оля веде активну творчу діяльність. Приймає участь у конкурсах: «Таланти Землі Галицької», «Карпатські соловейки», конкурс імені Миколи Лисенка та конкурс імені Терен-Юськіва (з Америки). Важливим конкурсом у житті молодої співачки був міжнародний конкурс «Срібний дзвін», де високо оцінила талант Олі народна артистка України Гізела Ципола. А також, представляла школу у Польщі в місті Варшава. Оля тісно співпрацює з місцевими композиторами Світланою Гричко, Тетяною Ралько, Лесею Соболевською та поетесою Любов'ю Зоріною, які дали їй можливість реалізувати свої нахили та задуми.
Багато часу дівчина проводить на студії звукозапису, де записала ряд пісень. Поміж цим вона співала в молодіжному церковному хорі «Осанна».
На останньому році навчання в школі постало питання: «Де вчитися далі? Яку професію здобувати?» Так як старша сестра, пішла шляхом матері і стала вчитель¬кою музики, то батьки порадили обрати професію економіста. Цілий рік Оля співала та ходила на підготовчі заняття до Технічного Університету Нафти і Газу. Але думка стати професійною співачкою не покидала її, і дівчина звернулась до Господа, пішла на прощу до Зарваниці. Там відчула, що повинна дарувати людям свій спів, упевнилась у правильності вибору майбутньої професії. Вона стала студенткою інституту мистецтв Прикарпатського Університету імені Василя Стефаника з спеціальності класичного вокалу у відомого на Прикарпатті музичного керівника і друга в одній особі Михайла Стефанюка.
Через два роки, 16-го травня 2006-го року, дівчина переїжджає з батьками до Сполучених Штатів Америки, і тут намагається продовжувати свою діяльність. Знайомиться з молодіжною організацією "Молоді Українці Разом" (МУР) і в липні на святі «Івана Купала» організованого спільно з «Новою хвилею», співає на оселі «Київ», а потім в Українського Культурного Центру (УКЦ) у день Незалежності України.
У вересні Оля стає членом молодіжної організації «МУР», яка пропонує їй зробити сольовий концерт.
І ось, 26-го листопада 2006-го року дівчина дає сольовий концерт в США за підтримки організації "МУР", Союзу Українок Америки (відділ 129) УКЦ, який надав приміщення.
Молода співачка була надзвичайно вражена теплотою публіки, яка підтримувала її аплодисментами після кожної пісні, а співала вона українські народні пісні і сучасні ліричні пісні українських композиторів під фортепіанний супровід Г.Яловенко та Ані Щесюк. Концерт складався з двох частин, де співачка намагалась відтворити історію та культуру українського народу. Надзвичайно важливою була підтримка Руслани Проонко, яка зайнялась режисурою концерту і була ведучою. Концерт не відбувся б і без підтримки Василя Перця, який виступив у ролі звукорежисера.
Через те, що концерт був благодійний, всі кошти ($602) було передано на будівництво Патріаршого Собору у Києві.
Молодіжна організація «МУР» висловлює щиру подяку УКЦ за люб'язно і безкоштовно наданий зал та допомогу у проведенні концерту О.Яловенко.
Висловлюємо щиру подяку Марії Червійовській за активну участь і допомогу в організації концерту.
Сподіваємось на подальшу тісну співпрацю з УКЦ та всіма українськими організаціямии Детройту.
Запрошуємо до нашої організації всю молодь, а також спонсорів та меценатів.
Володимир Бачинcький.